Кафедра історії та археології
Місія кафедри: формувати особистість професіонала в галузі історії, науково ерудованого, з усвідомленим розумінням суспільної значущості діяльності історика, зокрема у площині історичної безпеки, з активною громадянською позицією, здатного до самовдосконалення, конкурентоспроможного в умовах мінливого світу в контексті імплементації стратегічних пріоритетів розвитку Університету та перспективного плану розвитку факультету історії та міжнародних відносин ДонНУ імені Василя Стуса.
Бачення кафедри:
- відкрита академічна спільнота, що об’єднує здобувачів, викладачів з активним залученням стейкхолдерів, визнана на національному рівні у галузі підготовки фахівців з історії;
- креативний простір для створення інтелектуального продукту в галузі історії;
- регіональний лідер у формуванні експертного середовища щодо публічних вимірів історії;
- відповідальний партнер у реалізації суспільно значущих проблем, зокрема обстоювання історичної безпеки.
В.о. завідувача кафедри історії та археології
Темірова Надія Романівна
д.і.н., проф., професор кафедри історії та археології
Освітні програми
Спеціальність 032 «Історія та археологія»
Освітня програма «Історія та археологія» (СО «Бакалавр»)
Мета освітньої програми – підготовка висококваліфікованих фахівців, конкурентоспроможних в умовах мінливого світу, які володіють фундаментальними знаннями з історії, практичними навичками вивчення та інтерпретації минулого; є інтегрованими у суспільство і здатними навчатися протягом життя, розв’язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, використовуючи сучасні базові інструменти у професійній діяльності або навчанні та інноваційні технології.
Об’єктами вивчення виступають минуле України та людства в усіх його проявах, розвиток окремих народів і держав, вивчення політичних, соціально-економічних, історико-культурних процесів і явищ з найдавніших часів до сьогодення, їх узагальнення.
Спеціальність 032 «Історія та археологія»
Освітня програма «Публічна історія» (СО «Магістр»)
Метою освітньої програми є підготовка висококваліфікованих фахівців, які інтегрують у собі якості історика, глибоко обізнаного у сучасних досягненнях історичної науки, та навички трансляції академічного знання про минуле у публічній сфері, інтелектуально розвинених, інформованих, інтегрованих у суспільство, здатних до навчання протягом життя, які здатні розв’язувати складні проблеми публічної історії, що передбачає проведення досліджень і характеризується невизначеністю умов і вимог.